ЮРІЙ МИЦА,
кандидат юридичних наук, заступник директора з економіко-правових питань ТОВ «Будівельна компанія «Укртехносфера», м. Харків
ЕКОНОМІКО-СОЦІАЛЬНІ Й ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПОХІДНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Окреслено історію еволюції фінансових інструментів. З метою унормування законодавчої бази України про регулювання відносин щодо похідних цінних паперів пропонується прийняти Закон України «Про похідні цінні папери».
Ключові слова: фінансові інструменти, похідні цінні папери, форвард, ф’ючерс, опціон, дериватив
Сучасна економічна теорія, визнаючи ключовою категорією товарного виробництва категорію «блага», відзначає циклічність руху благ у суспільстві: від виробництва через розподіл, обмін і споживання знову до виробництва. З розвитком товарного виробництва обмін поступово набував масового характеру і вже не міг вписуватися в рамки натурального обміну товарів. В економічній історії цей фактор визнається вирішальним для поступової появи «загального еквівалента» — грошей. У цьому сенсі гроші виступають кінцевим продуктом товарного виробництва, з формуванням і розвитком якого складаються і розвиваються відносини людей та людських колективів із приводу цього «кінцевого продукту». Зазначені відносини в сучасній економічній науці одержали найменування «фінанси». При цьому особливо відзначається, що фінанси мають місце лише там і тоді, де і коли рух грошей набуває певної самостійності.
Звідси лейтмотивом розвитку товарного виробництва було і залишається прискорення обороту товарів і майнових прав, що дає економічний ефект у вигляді більш швидкого приросту економічних благ. Юридичне відображення цього прагнення економічного життя ми знаходимо в історії права практично повсюдно (наприклад, перехід від інституту формальної манципації до інституту неформальної традиції в римському приватному праві).
Поступова еволюція грошей як економічного і юридичного поняття приводить до їхнього відриву від своєї первісної сутності й втіленню у публічно вірогідні «знаки вартості», які знаходять юридичне вираження в категорії «законного платіжного засобу». У цьому спостерігається явний конкретний прояв в економічному житті суспільства діалектичного закону переходу кількісних змін у якісні, коли поступове нагромадження все нових функцій грошей, усе нових їхніх соціально економічних ролей призводить зрештою до фактичного та нормативного закріплення нової сутності грошей. Нагромадження таких змін має наслідком те, що гроші набувають значення не тільки і не стільки еквівалента матеріальних благ, які можуть задовольнити ті чи інші потреби, скільки (у загальній системі фінансів) самоцінності, яка безпосередньо забезпечує економічну і політичну владу.
У сучасному економічному житті спостерігається аналогічний процес відриву від первісної сутності договорів, які протягом тисячоліть виступали універсальною юридичною формою економічного обороту. Безумовно, немає сумніву в тім, що класичний цивільно-правовий договір ще неосяжно довгий час залишиться переважною формою економічного обороту — у всякому разі доти, поки існує товарне виробництво. Однак вже в наш час комерційна практика багатьох держав, створюючи на основі договірних конструкцій якісно нові засоби активізації обороту, йде відповідно до договору, але далі договору, як свого часу школа постглосаторів йшла «відповідно до римського права, але далі римського права».
Окреслений процес саме і призводить до...