КАТЕРИНА ХУСАНОВА,
юрисконсульт,
АК «Правочин»,
м. Київ
АНАЛІЗ ЗМІН ДО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ: ЗАКУПІВЛІ У ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ
ТА ЗМІНИ ІСТОТНИХ УМОВ
Проаналізовано останні зміни до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що стосуються порядку визначення статусу учасників процедур державних закупівель. Зроблено акцент на закупівлі товарів, робіт і послуг у вітчизняних виробників або їх офіційних представників та змін істотних умов договору закупівель. Розглянуто практичні аспекти застосування затверджених змін та моделі дій потенційних учасників процедур закупівель.
Ключові слова: державні закупівлі, вітчизняний виробник, договір про закупівлю, представництво, дилер, дистриб’ютор
З невеликою різницею у часі набрали чинності зміни до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (далі — Положення про закупівлю), що регламентують, зокрема, порядок визначення статусу, що дещо обмежує коло учасників процедур закупівель за державні кошти, зміни істотних умов договору закупівель.
Так, 11.07.2009 набрала чинності Постанова КМУ від 24.06.2009 № 647 та 14.07.2009 — Постанова КМУ від 08.07.2009 № 697 «Про внесення змін до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (далі — Постанова № 647 та Постанова № 697).
Минуло кілька місяців і вже зараз стає очевидним, що затверджені зміни викликали численні звернення до уповноваженого органу з питань державних закупівель від суб’єктів підприємницької діяльності — як від замовників, так і від учасників державних закупівель — з метою отримання роз’яснення для однозначного тлумачення та застосування законодавства, чинного станом на період проведення вже розпочатих процедур та таких, які планується проводити.
Листом від 05.08.2009 № 3303-27/696 Міністерство економіки України дало роз’яснення з цього питання.
У Листі Міністерство економіки України посилається на Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), яким встановлено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, процедури закупівель, розпочаті до дня набрання чинності Постановою, закінчуються відповідно до вимог чинного на момент початку процедури закупівлі законодавства у сфері державних закупівель, зокрема, п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» без урахування вимог Постанови.
Замовникам, які розпочали процедури ...